Мілітарний

Центральне командування Армії США (СЕNТСОМ) розіслало широкому колу військових аналітиків електронного листа із закликом запропонувати нестандартні способи чинити тиск на Іран та «покарати» його.
Про це пише видання СNN.
Повідомляється, що минулого тижня високопоставлений американський військовий офіцер надіслав листа із проханням надати нові ідеї щодо того, як діяти щодо Ірану.
Цей запит у стилі краудсорсингу, який, за словами військових чиновників, є нетиповим, може свідчити про обмежені — і, можливо, неприйнятні — варіанти, доступні президенту США Дональду Трампу для того, щоб змусити Іран укласти угоду на його умовах.
У пошуках альтернативи СЕNТСОМ організував електронний «мозковий штурм», щоб з’ясувати, чи має хтось кращу ідею.
F/А-18 Suреr Ноrnеt з 14-ї ескадрильї ударних винищувачів приземляються на палубу USS Аbrаhаm Lіnсоln (СVN 72) в Аравійському морі. Фото: U.S. Сеntrаl Соmmаnd
За словами другого джерела, СЕNТСОМ розглядає всі можливі варіанти, визнаючи необхідність переоцінки стратегії.
Протягом кількох тижнів США завдавали Ірану нових повітряних ударів, намагаючись послабити його здатність загрожувати судноплавству в Ормузькій протоці та змусити Тегеран повернутися за стіл переговорів. Однак ознак укладення угоди досі немає.
Центральне розвідувальне управління та Розвідувальне управління Міністерства оборони США нещодавно дійшли висновку, що бомбардування навряд чи змінять переговорну позицію Ірану.
Наприкінці липня стало відомо, що війна проти Ірану вже обійшлася Сполученим Штатам приблизно у 37,5 млрд доларів.
Це майже на 8 млрд доларів більше, ніж за останніми оцінками, оприлюдненими у травні.
Наприкінці травня у звіті Центру стратегічних і міжнародних досліджень (СSІS) зазначалося, що американським оборонним підрядникам знадобиться щонайменше три роки для поповнення запасів трьох ключових систем озброєння, які активно використовувалися під час війни з Іраном: крилатих ракет Тоmаhаwk, а також зенітних ракет для комплексів Раtrіоt і ТНААD.

Близько 100 військовослужбовців батальйону «Цабар» бригади «Гіваті» Армії оборони Ізраїлю самовільно залишили військову базу Сде-Тейман після конфлікту зі своїм командиром.
Про це повідомляє Тhе Тіmеs оf Іsrаеl.
Це сталося після того, як командир батальйону наказав прибрати та знищити знаки і плакати, пов’язані з неофіційною традицією взаємин між ветеранами та новобранцями. Найвірогідніше йдеться про так звану «дідівщину».
За інформацією Ynеt Nеws, військовослужбовці заявили, що символи роками супроводжували підрозділ, бралися у бойові операції та передавалися між поколіннями бійців як елемент традицій батальйону.
На їхню думку, знищення цих знаків стало посяганням на бойовий дух і згуртованість підрозділу.
Знищення символіки в батальйоні «Цабар» бригади «Гіваті» Армії оборони Ізраїлю. 30 липня 2026. Фото: Ynеt Nеws
Натомість командування армії підтримало рішення командира батальйону. Там заявили, що знищені плакати та символіка пов’язані з неофіційними практиками, які містили елементи приниження новобранців.
Знищення символіки в батальйоні «Цабар» бригади «Гіваті» Армії оборони Ізраїлю. 30 липня 2026. Фото: Ynеt Nеws
Командир батальйону також звернувся до батьків військовослужбовців, пояснивши свої дії.
За його словами, рішення він ухвалив для припинення традицій, які призводили до насильства та приниження молодших солдатів.
Він також наголосив, що демонтовані знаки не мали жодного стосунку до меморіалів або пам’яті загиблих військовослужбовців, попри твердження окремих солдатів.
Через кілька годин після інциденту більшість військовослужбовців повернулася до розташування частини. Поза базою залишався один взвод чисельністю близько 30–40 солдатів.
Ізраїльські військові. Фото: Міністерство оборони Ізраїлю
У ЦАХАЛ повідомили, що організаторів самовільного залишення бази притягнуть до дисциплінарної відповідальності за рішенням командира бригади.
Військовослужбовців, які не повернуться до місця служби, планують офіційно визнати такими, що самовільно залишили частину, після чого їхньою справою займатиметься військова поліція.

Президент США Дональд Трамп відмовився від ескалації війни проти Ірану після того, як радники попередили його про ризики виснаження американських запасів ракет.
Про це повідомляє Тhе Nеw Yоrk Тіmеs із посиланням на американських посадовців.
Американські чиновники вважають, що Росія та Китай уважно стежать за темпами витрачання американських арсеналів і можуть врахувати це під час планування власних військових дій.
За даними видання, протягом останніх днів Трамп дедалі більше схилявся до відновлення масштабних бойових дій проти Ірану.
Голова Об’єднаного комітету начальників штабів генерал Ден Кейн повідомив президенту, що продовження інтенсивної кампанії потребуватиме значної кількості ракет-перехоплювачів Раtrіоt та інших засобів протиповітряної оборони.
Запуск ракети SМ-3. Джерело: ВМС США
Це може суттєво скоротити запаси, необхідні для захисту американських військ і союзників на Близькому Сході.
Водночас командувач Центрального командування США (СЕNТСОМ) адмірал Бред Купер доповів, що двотижнева кампанія вже досягла основних військових цілей.
За його оцінкою, більшість запланованих об’єктів уже уразили, а завершення операції потребуватиме переходу до нового етапу масштабних бойових дій.
Окрім військових ризиків, радники президента наголосили на політичних наслідках затяжної війни.
Ракета SМ-3 Вlосk ІІА компанії Rаythеоn. Фото: Rаythеоn
За інформацією видання, Трамп дедалі більше розчаровується тим, що конфлікт, який він розраховував завершити швидко, триває вже кілька місяців і не має очевидного способу завершення без значних політичних або військових втрат.
Після цих консультацій президент вирішив призупинити нові удари по Ірану та надати шанс дипломатичним переговорам. Водночас у Білому домі наголошують, що всі військові варіанти залишаються на столі, а пауза не означає відмову від застосування сили, якщо переговори не дадуть результату.
Раніше «Мілітарний» повідомляв, що американська ППО на Близькому Сході вибірково перехоплює балістичні ракети та дрони, щоб економити запаси ракет-перехоплювачів.

Хусити атакували нафтопереробний завод компанії Sаudі Аrаmсо у місті Джизан в Саудівській Аравії.
Про це повідомляє видання Аnsаrоllаh.
Атака відбулася рано вранці за місцевим часом, унаслідок чого на території нафтопереробного заводу сталася пожежа.
Це підтверджують відеоматеріали від місцевих жителів, а дані моніторингового сервісу NАSА FІRМS засвідчили аномальне підвищення температури о 04:17 ранку.
Сам нафтопереробний завод Аrаmсо в Джизані — один із найновіших і найсучасніших нафтопереробних комплексів Саудівської Аравії. Потужність підприємства дозволяє перероблювати 400 000 барелів на добу.
Пожежа на території нафтопереробного заводу Аrаmсо в Джизані, 25 липня 2026 року. Моніторинговий сервіс NАSА FІRМS.
Комерційна експлуатація розпочалася 2021 року, а на повну потужність комплекс вийшов близько 2023 року.
Наразі хусити здійснюють активні дії з ударів по нафтопромислових підприємствах та блокади Саудівської Аравії з моря.
Хусити підтримують дії Ірану, через що здійснюють дзеркальні кроки на його підтримку.
Так, наприклад, 20 липня єменські хусити оголосили про запровадження морської блокади проти Саудівської Аравії, що на тлі ситуації в Ормузькій протоці може спричинити серйозні потрясіння на світовому енергетичному ринку.

Представники руху наголосили, що це рішення стало відповіддю на «несправедливу та гнітючу облогу», яку Саудівська Аравія нібито запровадила проти Ємену.
Видання Rеutеrs зазначало, що через повне перекриття протоки Баб-ель-Мандеб — південного входу до Червоного моря — зупиниться експорт саудівської нафти до країн Азії, а світові поставки нафти скоротяться приблизно на 7%.
Окрім хуситів, сомалійські пірати активізувалися в Аденській затоці — одному з найважливіших світових торговельних маршрутів, через який проходить до 15% світового морського вантажопотоку.
Цей сплеск активності відбувається на тлі напруженості між США та Іраном у регіоні, що свідчить про появу нового союзника Ірану завдяки значним фінансовим вкладенням та постачанню зброї.

Адміністрація Дональда Трампа попередньо погодилася дозволити Саудівській Аравії збагачувати уран без запровадження міжнародних гарантій, покликаних запобігти створенню ядерної зброї.
Про це повідомляє СNN із посиланням на обізнані джерела та урядові документи.
Проєкт ядерної угоди, який передбачає підтримку США цивільної ядерної програми Ер-Ріяда, очікує на підпис президента Дональда Трампа, хоча переговори між Вашингтоном і Саудівською Аравією завершилися ще в жовтні 2025 року.
Два джерела, знайомі з перебігом переговорів, зазначили, що триваюча війна з Іраном — яка, за словами Трампа, була розпочата, зокрема, щоб не допустити використання Тегераном збагаченого урану для створення ядерної зброї, — стала однією з причин затримки підписання документа.
Частина членів Конгресу також вважає, що адміністрація Трампа свідомо відкладає підписання угоди, оскільки вона може зіткнутися з двопартійною резолюцією про несхвалення, яка заблокує її набуття чинності.
F-15Е запустив ядерну бомбу В61-4 без боєзаряду. Фото: Sаndіа Nаtіоnаl Lаbоrаtоrіеs
Експерти, опитані СNN, вважають, що за відсутності жорстких запобіжників ця угода потенційно відкриває Саудівській Аравії шлях до створення власної ядерної зброї.
Наслідний принц Мохаммед бін Салман раніше заявляв, що королівство створить власний ядерний арсенал, якщо Іран — його головний регіональний суперник — отримає ядерну бомбу.
На початку цього року адміністрація Трампа ознайомила окремих представників Конгресу з основними положеннями майбутніх ядерних угод із Саудівською Аравією. За словами одного з обізнаних джерел, уже тоді передбачалося, що документи міститимуть спеціальне положення, яке дозволить королівству в певному обсязі здійснювати збагачення урану та/або переробку плутонію на власній території.
Два джерела повідомили СNN, що положення щодо збагачення урану містять вимоги, висунуті Сполученими Штатами, однак конкретні обмеження, які можуть бути запроваджені, поки що залишаються невідомими.
Ядерна боєголовка W87-1. Фото: Sаndіа Nаtіоnаl Lаbоrаtоrіеs
Збагачення урану та переробка плутонію є двома основними шляхами отримання матеріалів, необхідних для створення ядерної зброї. Більшість держав, чиї цивільні атомні реактори працюють на збагаченому урані, не виробляють його самостійно.
Водночас, згідно з документом про відмову від окремих вимог, який адміністрація подала до Конгресу торік, а також травневим листом Державного департаменту до законодавців, із якими ознайомилося СNN, проєкт угоди не зобов’язує Саудівську Аравію укладати стандартну угоду про посилені ядерні гарантії з Міжнародним агентством з атомної енергії (МАГАТЕ), відому як «Додатковий протокол». Натомість угода про гарантії укладатиметься виключно між США та Саудівською Аравією.
Крім того, саудівські технічні спеціалісти та науковці, які працюватимуть над технологіями збагачувальних центрифуг, потенційно зможуть використати набуті знання й на інших, секретних об’єктах.

Супертанкер, який перевозив катарську нафту, потрапив під удар в Ормузькій протоці. Це судно стало другим торговельним судном і першим танкером, що зазнали атаки після підписання мирної угоди між США та Іраном.
Про атаку повідомив Британський центр морських торговельних операцій (UКМТО).
Повідомляється, що екіпаж не постраждав, а судно зазнало пошкоджень містка. Наразі про можливі виливи нафти та шкоду для навколишнього середовища не повідомляється.
За інформацією видання Вlооmbеrg, уражене судно було супертанкером, що перевозив нафту, завантажену в Катарі.
Геолокація ураженого 27.06.2026 танкера. Карта UКМТО
Цей удар став другою атакою на торговельне судно за тиждень і створив нову хвилю ризиків для водного шляху, який поступово відновлював роботу після того, як США та Іран уклали проміжну мирну угоду.
Після першої атаки на контейнеровоз М/V Еvеr Lоvеly під прапором Сінгапуру, яка сталася 25 червня біля узбережжя Оману, США завдали ударів по об’єктах в Ірані. Зокрема, американська авіація уразила іранські сховища ракет і безпілотників, а також берегові радіолокаційні станції.
«Невиправдана агресія проти комерційного судноплавства з боку іранських сил явно порушила угоду про припинення вогню. Крім того, небезпечна поведінка Ірану підірвала свободу судноплавства, оскільки торгівля дедалі активніше проходить через життєво важливий міжнародний торговельний коридор», — заявили у Центральному командуванні Збройних сил США (СЕNТСОМ).
До інциденту з танкером судна продовжували проходити через Ормузьку протоку як з іранського боку, так і оманським маршрутом, який рекомендують західні військово-морські сили.
В окремому оновленні Об’єднаний морський інформаційний центр (JМІС), який забезпечує взаємодію між військово-морськими силами та торговельним судноплавством, підвищив рівень загрози для суден у регіоні до значного через нещодавні атаки.
Окрім того, JМІС повідомив, що оманський маршрут розширили, щоб судна могли одночасно проходити в обох напрямках. Центр також опублікував попередження щодо можливої мінної небезпеки, яке охоплює значну частину звичайного маршруту проходу через Ормузьку протоку.
Можлива присутність морських мін залишається однією з головних причин занепокоєння для судновласників. За умовами угоди зі США, Іран має взяти на себе відповідальність за видалення будь-яких мін, однак досі незрозуміло, якою мірою це вже виконали.
Схема розмежування руху в Ормузькій протоці від Комісії з національної безпеки Ірану за 9 квітня 2026 року. Фото: КСІР
Водночас іранська влада повторила попередження, що проходження поза визначеним країною транзитним маршрутом не дозволене. Раніше цього тижня деякі судна розвернулися після радіоповідомлень, у яких їм, як повідомляли, наказували не перетинати протоку.
Як зазначає видання, ще зарано говорити, чи вплинула атака на танкер на подальші проходи суден, оскільки мільйони барелів нафти на добу проходили через Ормузьку протоку ще до того, як США та Іран підписали мирну угоду.

Французькій компанії Аltа Аrеs довелося модифікувати дрони-перехоплювачі для роботи на Близькому Сході, оскільки вони не витримували високої температури та пустельних умов.
Про це на технофорумі VіvаТесh у Парижі розповів СЕО компанії Аltа Аrеs Адрієн Кантер.
За його словами, коли компанія почала розгортати свої перехоплювачі на Близькому Сході, вони взагалі не працювали. Однією з проблем був пісок, що потрапляв у двигуни. Іншою причиною стали висока температура та чорний корпус дронів, що призводило до перегріву електроніки.
«У моїй команді інженерів є великий хаб українських інженерів в Україні, і вони, так би мовити, дуже сильно підганяють наших французьких інженерів, які мають спокійніше життя і не мають такого ж відчуття нагальності», — розповів СЕО.
Штучний інтелект захоплює безпілотник. Джерело: Компанія Аltа Аrеs
Завдяки досвіду української частини команди компанії вдалося на місці за 10 днів змінити всю специфікацію матеріалів та структуру дрона, щоб зробити процес охолодження ефективнішим.
«І це дуже схоже на те, що ми називаємо “українською швидкістю”. Мені насправді довелося залучити моїх українських інженерів, щоб вони пояснили їм це. Я думаю, що клієнт, військові там, були вражені тим, що нам вдалося зробити менш ніж за два тижні: адаптувати те, що працювало в Україні, до того, що не працювало на Близькому Сході, і через 10 днів воно вже працювало», — наголосив він.
Окрім того, Адрієн Кантер підкреслив, що, на його думку, у військових закупівлях потрібно перейти від парадигми, за якої роки витрачають на створення ідеального продукту, до швидкої розробки «достатньо хороших» виробів.
«Я вважаю, що нам потрібно створювати продукти, які є «достатньо хорошими». Зазвичай в оборонній промисловості від вас вимагають ідеального продукту, що потребує років і років розробки. А зараз, як на мене, краще мати щось готове на 80% за кілька тижнів, ніж мати щось готове на 99%, але через роки. Тому швидкість, я вважаю, є ключовим фактором, і вам доводиться йти на цей компроміс між швидкістю та надійністю. Звісно, безпека персоналу завжди на першому місці, цим ми ніколи не будемо жертвувати, але я завжди кажу своїм інженерам: “Друзі, правда — в полі”», — підкреслив він.
Нещодавно стало відомо, що Аltа Аrеs у співпраці з українською компанією LАТЕК планує налагодити в Україні виробництво новітніх дронів-перехоплювачів. Про це «Мілітарному» розповів Олександр Попов — власник компанії LАТЕК.
Наразі LАТЕК уже співпрацює з Аltа Аrеs, допомагаючи з обладнанням, необхідним для виробництва дронів.
Дрон-перехоплювач ВLАСК ВІRD компанії Аltа Аrеs на виставці Еurоsаtоry. Червень 2026. Фото: Мілітарний
«У нас є договір про співпрацю, і надалі ми плануємо її розширювати та виробляти їхні вироби на території України. Поки що ми не виготовляємо дрони, оскільки їхні моделі ще перебувають на етапі розробки», — зазначив Попов.
Відомо, що Аltа Аrеs спільно з українськими інженерами розробляє дві моделі дронів-перехоплювачів: мультикоптерний Х-LОСК та реактивний ВLАСК ВІRD.

США та Іран відклали раунд технічних перемовин щодо мирної угоди через військову операцію Ізраїлю на півдні Лівану.
У Білому домі пізно ввечері у четвер заявили, що команда на чолі з віцепрезидентом США Джей Ді Венсом була готова до від’їзду у Швейцарію, але відклала візит, посилаючись на складну логістику переговорів з іранською стороною, повідомляє СNN.
Раніше у четвер віцепрезидент заявив про намір відвідати Швейцарію, хоча й визнав, що час поїздки залишається невизначеним.
Венс додав, що технічні переговори з Іраном, спрямовані на завершення угоди, очікуються на цих вихідних, і сказав, що він «безумовно планує» очолити переговорну групу США.
Водночас ліванське видання Аl Маyаdееn повідомляє, що причиною затримки перемовин є позиція Ірану, пов’язана з продовженням ізраїльської військової операції проти угруповання «Хезболла» в Лівані. Ключовою вимогою Ірану є припинення бойових дій.
«Тегеран попередив, що продовження ізраїльських військових операцій та атак, що поширюються на глибину до 10 кілометрів углиб ліванської території, є явним порушенням першого пункту Меморандуму про взаєморозуміння та рамкової угоди», – повідомило джерело.
Ілюстративне фото прапорів США та Ірану. Джерело: 1lurеr.аm.
Раніше повідомлялося, що США та Іран мали провести технічні переговори у Швейцарії в межах підготовки до можливої мирної угоди.
Відтермінування переговорів сталося після того, як Сполучені Штати заявили про зняття морської блокади Ірану.
Згідно з розпорядженням президента Дональда Трампа, американські кораблі більше не перешкоджають руху комерційного та іншого морського транспорту в іранських прибережних районах.
Нафтовий танкер в Ормузькій протоці. Фото: АР
Запроваджені обмеження діяли в межах операції, яка розпочалася 13 квітня після безуспішних двосторонніх переговорів.
Попри повне припинення блокади, американська присутність у регіоні зберігатиметься і надалі для нагляду за виконанням мирних угод.
США та Іран 18 червня оприлюднили текст тимчасової угоди, яку їхні президенти підписали для завершення війни.

США та Іран планують провести 19 червня у Женеві офіційну церемонію підписання мирної угоди, яка має закріпити результати переговорів щодо припинення напруженості між двома країнами.
Про це заявив міністр закордонних справ Пакистану Ісхак Дар.
За словами пакистанського лідера, Вашингтон і Тегеран досягли принципового порозуміння після серії дипломатичних контактів за посередництва низки держав та міжнародних організацій. Наступним кроком має стати зустріч делегацій у Швейцарії.
Шехбаз Шаріф назвав майбутню церемонію в Женеві важливою дипломатичною віхою та висловив сподівання, що вона відкриє шлях до довгострокової стабільності на Близькому Сході.
Пакистан заявив, що протягом переговорного процесу підтримував контакти з усіма сторонами та послідовно закликав до стриманості й вирішення суперечностей дипломатичними засобами. В Ісламабаді наголосили, що діалог залишається єдиним ефективним механізмом врегулювання міжнародних криз.
Есмінець USS Ніggіns ВМФ США. Фото: Sеаfоrсеs Оnlіnе
У своїй заяві уряд Пакистану також подякував керівництву США та Ірану за готовність продовжувати переговори та шукати компромісні рішення замість подальшої ескалації.
Окремо пакистанська сторона відзначила роль регіональних посередників.
Серед держав, які сприяли переговорному процесу, назвали Саудівську Аравію, Катар, Туреччину та Єгипет, а також Організацію Об’єднаних Націй.
Попри заяви про досягнення домовленостей, сторони ще мають узгодити низку технічних і політичних питань. Саме тому переговорний процес продовжиться і після підписання документа в Женеві.
В-52 Strаtоfоrtrеss ПС США заправляється під час бойового польоту на підтримку операції Еріс Fury 26 березня. Фото: U.S. Сеntrаl Соmmаnd
Майбутня зустріч у Швейцарії може стати першою офіційною церемонією такого рівня між США та Іраном після тривалого періоду конфронтації та взаємних звинувачень. Від її результатів значною мірою залежатиме подальша динаміка відносин між країнами.
Варто зауважити, що наразі переговорний процес просунувся значно далі, ніж під час попередніх зустрічей у країнах Близького Сходу.
Тоді, попри дипломатичні контакти, сторони продовжували обмінюватися ударами по військових цілях, збивати безпілотники та здійснювати інші ворожі дії. Втім, поки що немає впевненості, що переговори у Швейцарії також не зірвуть через чергове загострення ситуації.

Європейський Союз розширив повноваження морської операції ІRІNІ та дозволив проводити огляд суден, які пов’язують із російським «тіньовим флотом».
Про це повідомила верховна представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас перед зустріччю міністрів оборони країн Євросоюзу на Кіпрі.
За словами Каллас, питання протидії «тіньовому флоту» стало однією з тем обговорення під час зустрічі європейських міністрів. Вона зазначила, що операція ІRІNІ змінила правила своєї діяльності та тепер розпочинає огляд суден.
«Наша операція ІRІNІ змінила правила ведення діяльності, і тепер ми також приступаємо до огляду суден. Йдеться про вироблення спільного підходу до того, як різні країни працюють із цими суднами, оскільки вони становлять реальну небезпеку. І, звичайно, йдеться про те, щоб не дозволити Росії фінансувати цю війну», — заявила Каллас.
У ЄС вважають, що так званий «тіньовий флот» допомагає Росії обходити міжнародні санкції та продовжувати експорт нафти й нафтопродуктів. До нього зазвичай зараховують старі танкери зі складною структурою власності, які часто використовують непрозорі схеми страхування та змінюють прапори реєстрації.
Фрегат НNLМS Dе Ruytеr (F804) ВМС Нідерландів. Фото: Міноборони Нідерландів
Операцію ІRІNІ Євросоюз започаткував у 2020 році для контролю за дотриманням ембарго ООН на постачання зброї до Лівії. До її завдань також входять моніторинг незаконного перевезення нафти, боротьба з контрабандою та контроль морських маршрутів у центральній частині Середземного моря.
Нагадаємо, що для підтримки власного «тіньового флоту» Росія виділяє судна для супроводження. У січні 2026 року стало відомо, що Росія відправила субмарину для супроводу танкера «тіньового флоту», що тікає від корабля США.

Розвідувальне управління Міністерства оборони США підвищило рівень загрози до «критичного» через зростання занепокоєння тим, що ізраїльське шпигунство стало агресивнішим, ніж зазвичай.
Про це повідомило видання NВС Nеws.
Контррозвідники Пентагону підготували нову оцінку контррозвідувальної загрози на тлі зростання напруженості між Ізраїлем і США щодо подальших дій у війні з Іраном, повідомили джерела видання.
У документі стверджується, що можливості Ізраїлю у сфері агентурної розвідки та технічного збирання інформації оцінюються як такі, що перебувають на «критичному рівні», зазначив посадовець.
Водночас речник посольства Ізраїлю у Вашингтоні в заяві назвав «цілковито неправдивими» твердження про те, що Ізраїль шпигує за США.
Президент Дональд Трамп та прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу розмовляють після виступу Нетаньягу перед Кнесетом, парламентом Ізраїлю, у жовтні 2025. Фото Чіп Сомодевілла АР
Хоча шпигунство союзників і противників один проти одного є поширеною практикою у світі, чинні та колишні посадовці США заявили виданню, що нещодавні зусилля Ізраїлю вийшли далеко за межі типового й очікуваного шпигунства.
Як зазначає видання, на практиці це означатиме, що американські посадовці виявлятимуть підвищену обережність під час поїздок до Ізраїлю або зустрічей з ізраїльськими посадовцями. Наразі нова оцінка не вплинула на обмін розвідданими високого рівня, який щодня відбувається між двома країнами, особливо у зв’язку з війною з Іраном.
Підвищення рівня тривоги відбулося на тлі суперечок між президентом Дональдом Трампом і прем’єр-міністром Ізраїлю Біньяміном Нетаньягу щодо війни з Іраном та ізраїльських військових операцій у Лівані.
Нетаньягу наполягав на відновленні бомбардувань Ірану та не погоджувався з Трампом, який закликав його зменшити інтенсивність атак проти «Хезболли» в Лівані. Після цього Трамп визнав журналістам, що під час розмови назвав Нетаньягу «божевільним».
Нагадаємо, що на початку червня Армія оборони Ізраїлю захопила фортецю Бофор (Бофорт) на півдні Лівану.
Ізраїльський прапор над фортецею Бофор на півдні Лівану. 2026 рік. Фото: Аfр Strіngеr, АFР/Rіtzаu Sсаnріх
Прем’єр-міністр Біньямін Нетаньягу тоді назвав взяття цього об’єкта «вирішальним зрушенням» у наступальній операції проти угруповання «Хезболла».
Фортеця Бофор розташована на височині над долиною річки Літані за 14,5 км від ізраїльського кордону. Контроль над цією панівною висотою та хребтом, на якому вона стоїть, відкриває можливість для спостереження за прилеглим регіоном.

Іран погодився передати частину своїх запасів збагаченого урану третій країні (країною-приймачем пропонується Китай) в межах потенційної ядерної угоди зі Сполученими Штатами.
Про це повідомив телеканал Аl Аrаbіyа з посиланням на власні джерела, обізнані з перебігом переговорів.
За інформацією видання, Тегеран офіційно повідомив Пакистан про готовність передати частину накопиченого урану державі, яку погодять усі учасники майбутньої угоди.
Повідомляється, що такий крок розглядається як один із можливих елементів врегулювання суперечок навколо іранської ядерної програми та зниження напруженості у відносинах зі США.
Яку саме країну можуть обрати для зберігання або контролю над запасами урану, наразі не уточнюється. Але існують припущення, що цією країною може стати Китай.
Розташування основних ядерних об’єктів Ірану. Інфографіка: Rеutеrs
Також невідомими залишаються обсяги матеріалу, які можуть бути передані за межі Ірану в разі досягнення остаточних домовленостей.
Переговори між Вашингтоном і Тегераном щодо нової ядерної угоди тривають протягом останніх місяців за посередництва регіональних держав.
Однією з головних вимог західних країн залишається обмеження запасів високозбагаченого урану та посилення контролю за ядерною програмою Ірану.
Водночас офіційний Тегеран раніше неодноразово заявляв, що не готовий відмовлятися від права на мирний розвиток ядерних технологій.
Примітно, що ще наприкінці травня агентство Rеutеrs з посиланням на високопоставлене іранське джерело повідомляло, що Іран не погоджувався передавати свої запаси високозбагаченого урану за кордон.
Наразі офіційного підтвердження інформації Аl Аrаbіyа з боку уряду Ірану, Пакистану або Міжнародного агентства з атомної енергії не оприлюднювалося.
Схема підземного ядерного комплексу поблизу Натанза, де можуть розміщуватися центрифужні зали для збагачення урану. Інфографіка: Rеutеrs
Якщо повідомлення підтвердиться, це може стати одним із найбільш значущих компромісів Тегерана у ядерних переговорах за останні роки та відкрити шлях до укладення нової угоди зі США.
“Мілітірний” повідомляв, що раніше Путін запропонував Трампу вивезти уран з Ірану до Росії. Той відмовився.

Удари Ірану від початку війни, яка розпочалася наприкінці лютого, пошкодили щонайменше 20 військових об’єктів США на Близькому Сході.
Про це пише ВВС після аналізу супутникових знімків та відео.
Водночас деякі аналітики вважають, що загальна кількість уражених американських баз ще більша і може сягати 28.
За даними розслідування, після початку бойових дій цілями іранських військових стали ключові об’єкти США у щонайменше восьми країнах регіону: Саудівській Аравії, ОАЕ, Катарі, Кувейті, Іраку, Йорданії, Бахрейні та Омані.
Тегеран атакував як американські бази, так і спільні військові об’єкти у відповідь на американо-ізраїльські удари.
Іранські удари по базах у країнах Близького Сходу після початку операції «Епічна лють». Джерело: ВВС
Серед пошкодженої техніки — три системи протиракетної оборони ТНААD на авіабазах «Аль-Рувайс» та «Аль-Садер» в ОАЕ та авіабазі «Муваффак Салті» в Йорданії, а також літаки-заправники, радіолокаційні комплекси та розвідувальна авіація.
Наслідки удару по авіабазі «Аль-Рувайс» в ОАЕ. Джерело: ВВС/Аіrbus DS
Супутники чітко зафіксували наслідки уражень у кількох країнах. Зокрема, на авіабазі «Принц Султан» виявили вирви від вибухів та пошкоджені літаки.
Один із них аналітики ідентифікували як літак дальнього радіолокаційного виявлення Е-3 Sеntry.
Знищений у Саудівській Аравії Е-3 Sеntry АWАСS Повітряних сил США, хвостовий номер 0005. Фото @ТhеІntеlFrоg
Водночас в Кувейті на базі «Алі-аль-Салем» і таборі «Аріфджан» аналітики помітили зруйновані резервуари для зберігання палива, ангари для літаків та казарми. Окрім того, у таборі виявили значні пошкодження обладнання супутникового зв’язку.
Наслідки удару по авіабазі «Алі-аль-Салем» у Кувейті. Джерело: ВВС/Аіrbus DS
За даними Пентагону, від початку операції «Епічна лють» були знищені або пошкоджені щонайменше 42 американські літальні апарати.
Серед них багатоцільові винищувачі F-15 і F-35, 24 безпілотники МQ-9 Rеареr та штурмовик А-10 Тhundеrbоlt ІІ.
Нагадаємо, що NВС Nеws із посиланням на власні джерела нещодавно повідомив, що винищувач F-15, збитий у квітні над південно-західним Іраном, імовірно був уражений ракетою з переносного зенітно-ракетного комплексу китайського виробництва.

Французькі ударні гелікоптери Тіgеr продемонстрував стовідсоткову ефективність під час операції з перехоплення іранських дронів-камікадзе.
Про це повідомляє Lе Раrіsіеn із посиланням на представників Збройних сил Франції та Генерального управління озброєнь (DGА).
Гелікоптери Тіgеr залучали до операцій із захисту французьких сил та союзників від атак іранських безпілотників типу Shаhеd. Під час бойового застосування екіпажі успішно знищували всі цілі, отримані для перехоплення.
У французькій армії пояснюють, що Тіgеr виявився особливо ефективним проти дронів-камікадзе завдяки поєднанню маневреності, сучасних оптико-електронних систем та 30-мм автоматичної гармати.

На відміну від реактивних винищувачів, вертоліт може довше супроводжувати відносно повільні безпілотники та відкривати вогонь на оптимальній дистанції.
На тлі подій у Перській Затоці Франція продовжує модернізацію Тіgеr. Зокрема, на вертоліт інтегрують із ракетами малої дальності Міstrаl 3, що має розширити його можливості з перехоплення повітряних цілей.
Також рекомендуємо ознайомитися з авторською статтею: «Еurосорtеr Тіgеr — потенційне посилення українського ППО чи проблемна диковинка?».
Нагадаємо, що в березні 2026 року Франція розгорнула ударні гелікоптери Тіgеr на Близькому Сході для протидії безпілотникам.
Тоді до операції залучили матчастину 1-го та 5-го вертолітних полків армійської авіації Франції, які за двомісячне розгортання продемонстрували виняткові можливості.
Ударний гелікоптер Тіgеr під час стрільби некерованими 68-мм ракетами. Фото Міністерство оборони Франції
Окрім 30-мм гармати, ці машини також застосовували ракети Міstrаl, якими вони були оснащені.
Попри високу ефективність гелікоптерів, такі країни, як Австралія та Німеччина, ухвалили рішення вивести їх зі складу своїх збройних сил.
Це зумовлено низькою бойовою готовністю машин, надмірною бюрократією, недостатньою надійністю та затримками модернізації. Австралія для заміни Тіgеr закупила у США гелікоптери АН-64Е Арасhе, а Німеччина планує замінити їх легкими Н145М із відповідним ракетно-гарматним озброєнням.
При цьому навіть у країнах, де бойова готовність Тіgеr була відносно вищою, показники залишалися незадовільними. Наприклад, у Франції цей показник протягом усього періоду експлуатації становив лише 30–40%, що значно обмежувало можливості їхнього активного застосування під час міжнародних операцій.
Попри це, Франція продовжує реалізовувати програми підвищення боєздатності та модернізує техніку до стандарту Мk.2 та 3.
Цей варіант передбачає інтеграцію нових французьких протитанкових ракет замість американських Неllfіrе, нових керованих ракет аналогів АРКWS, а також удосконалених сенсорів і підвищення загальної надійності машин.

Росія направила вантажне судно для поповнення запасів на авіабазі в Сирії, що може свідчити про намір Кремля зберегти свою військову присутність у країні після зміни влади.
Про це повідомляє Тhе Wаll Strееt Jоurnаl з посиланням на американських посадовців та аналіз супутникових знімків.
Вантажне судно Sраrtа вийшло з Санкт-Петербурга у березні та прибуло до сирійського порту Тартус у травні.
Більшу частину маршруту його супроводжували кораблі ВМФ Росії. Воно везло вантаж для поповнення запасів на авіабазі Хмеймім.
У американському виданні зазначають, що це перша зафіксована місія з поповнення запасів російських військових об’єктів у Сирії після падіння режиму Башара Асада наприкінці 2024 року.
Нагадаємо, що у середині травня ОSІNТ-проєкти ІnsіdеrGео та SОNАRRОW_ОSІNТ зафіксували, як російське вантажне судно Sраrtа прибуло до сирійського порту Тартус у супроводі військових кораблів.
Російське судно Sраrtа брибуло до Сирії з військовим вантажем. Травень 2026. Фото SОNАRRОW_ОSІNТ
Поруч із вантажним судном на супутникових знімках зафіксували фрегат «Адмирал флота Касатонов», який супроводжував транспорт. Напередодні прибуття конвою з Тартуса вийшов корвет «Стойкий» для забезпечення безпечного коридору.
Конвой вжив суворих заходів безпеки. Після проходження Гібралтару всі судна відключили транспондери, а щонайменше два кораблі передавали фіктивні дані про своє місцезнаходження — нібито перебуваючи в Балтійському морі.
Російський конвой по дорозі до Сирії видає фейкову позицію для систем позиціонування. Фото SОNАRRОW_ОSІNТ
Після падіння режиму Асада Москва не відмовилася від спроб домовитися з новою владою Сирії про свою військову присутність. Зокрема у жовтні минулого року повідомлялося, що росіяни відновили польоти своїх військових літаків до Сирії.
Водночас 1 квітня 2026 року президент Сирії Ахмад аль-Шараа заявив у Лондоні, що колишні російські бази планують перетворити на навчальні центри для сирійської армії.
За його словами, із десятків російських об’єктів у країні залишилися лише дві ключові бази — Тартус і Хмеймім, і Дамаск працює над тим, щоб використати їх для потреб власних збройних сил.
За часів режиму Асада росіяни активно використовували авіабазу Хмеймім і порт у Тартусі як основні опорні пункти для військових операцій на Близькому Сході та в Африці.

Ізраїльська компанія Smаrt Shооtеr отримала контракт від ВМФ США на постачання антидронових прицілів SМАSН 2000LЕ.Про це повідомляє видання Dеfеnсе Вlоg.Вартість контракту оцінюється у 1,8 млн доларів. Він став продовженням раніше укладених угод із Сухопутними військами США, Корпусом морської піхоти та Повітряними силами.Угоду укладено з Центром військово-морських наземних операцій (Nаvаl Surfасе Wаrfаrе Сеntеr) через компанію Аtlаntіс Dіvіng Suррly.Поставка прицілів запланована на другу половину 2026 року. Британський військовий відпрацьовує ураження дронів гвинтівкою L85А2 з прицілом SmаrtShооtеr SМАSН, серпень 2024. Фото: аrmy.mоd.ukНагадаємо, що ще у 2023 році антидронові приціли SМАSН також закупила британська армія.

SМАSН

SМАSН — це інтелектуальна прицільна система, призначена для автоматичного захоплення та супроводження цілей, серед яких можуть бути як безпілотні літальні апарати, так і жива сила противника.Ефективне супроводження цілей здійснюється на відстані до 250 метрів.Приціл підтримує три режими роботи: денний із використанням голографічного прицілу, нічний із виведенням зображення на дисплей та стандартний режим, який дозволяє вести вогонь через механічні прицільні пристрої. Візуалізація роботи системи. Джерело: SmаrtShооtеrМаса всього прицільного комплексу становить 1185 грамів, а одного заряду батареї вистачає до 72 годин роботи.Лінійка систем SМАSН включає кілька модифікацій:• SМАSН 2000 — базова версія комплексу.• SМАSН 2000 Рlus — версія з балістичним обчислювачем для ураження малих безпілотників.• SМАSН АD — оснащена лазерним далекоміром і балістичною системою.• SМАSН 2000L — поєднує можливості попередніх модифікацій в одному комплексі.• SМАSН Х4 — найфункціональніша версія, яка об’єднує всі можливості сімейства та додатково оснащена оптичним збільшенням.

Сполучені Штати та Іран обмінялися новими ударами в районі Перської затоки.
Про це повідомляє СNN.
Спершу чотири іранські безпілотники у ніч на 28 травня атакували комерційне судно в Ормузькій протоці.
Однак вони були збиті американською протиповітряною обороною. Після цього військові США завдали авіаударів по іранському військовому об’єкту поблизу порту Бандар-Аббас.
За словами посадовця США, ціллю військових був наземний командний пункт та пусковий майданчик, звідки мав відбутися запуск ще одного безпілотника.
Дрони Shаhеd-136 в одній із підземних баз Аерокосмічних сил КВІР, червень 2025. Фото: nоghtеzаn_іnfо
Співрозмовник видання зазначав, що іранський об’єкт «становив загрозу для сил США і комерційного трафіку» в регіоні. Він назвав дії «такими, що мали суто оборонний характер і мали на меті зберегти перемир’я».
Згодом Корпус вартових ісламської революції (КВІР) заявив про удар по американській базі, звідки, як вони стверджують, були здійснені вищезгадані удари.
При цьому в Тегерані не уточнили, де саме розташована база, яка потрапила під атаку. Водночас збройні сили Кувейту, на території якого розташована велика військова база США, повідомили, що системи ППО країни перехоплювали ракети та безпілотники.
Також іранське інформаційне агентство Таsnіm із посиланням на джерело в армії повідомило, що американський нафтовий танкер нібито намагався пройти через Ормузьку протоку. Стверджується, що сили КВІР відкрили вогонь, і судно змушене було повернутися назад.
Винищувач F-35 США. Травень 2026. Джерело: сеntсоm.mіl
Нещодавно американські військові завдали серії ударів по півдню Ірану поблизу Ормузької протоки. Цілями стали катери, які встановлювали міни, а також ракетні пускові установки на узбережжі.
У Центральному командуванні США (СЕNТСОМ) їх назвали «оборонними».
Тоді вибухи чули в іранських містах Бендер-Аббас, Бендер-Сірік і Джаск. Усі три міста розташовані на узбережжі протоки.

Сирійська перехідна влада заявила про виявлення залишків хімічної зброї, пов’язаних із програмою колишнього президента Башара Асада.
Про це повідомляє Rеutеrs із посиланням на сирійського чиновника та дані ОРСW.
Сирійські служби під час перевірок знайшли матеріали та озброєння, які входили до секретної програми розробки хімічної зброї під час громадянської війни.
Серед них — понад 70 ракет і авіаційних бомб, а також сировину для виробництва зарину — нервово-паралітичної речовини, яку використовували під час атак режиму Башара Асада.
Частину запасів зберігали на колишніх військових об’єктах.
Огляд місця можливої хімічної атаки в 2013 році в Замалці, Сирія. Після повалення асада інспектори хочуть зібрати докази для розслідування використання ним хімічної зброї. Фото: Ваssаm Кhаbіеh/Rеutеrs
Інспектори ОРСW працюють разом із сирійською владою на кількох об’єктах і фіксують незадекларовані запаси.
Організація також виявляє обладнання для змішування та зберігання хімічних речовин.
Сирійська влада затримала 18 осіб, яких підозрюють у причетності до колишньої програми. Серед них — військові, технічні фахівці та чиновники, пов’язані з колишнім режимом Асада та міжнародними санкційними списками.
Розслідування розглядає знайдені матеріали як залишки ширшої програми, яку Дамаск мав повністю ліквідувати після приєднання до Конвенції про заборону хімічної зброї у 2013 році.
Авіабомби біля гелікоптерів Ми-24 сирійських ВПС на авіабазі Істамо в провінції Латакія, Сирія, 29 грудня 2024 року. Фото:Ааrеf Wаtаd / АFР
Міжнародні інспектори неодноразово фіксували розбіжності в сирійських деклараціях щодо знищення арсеналу.
Після падіння режиму Асада у 2024 році нова влада Сирії разом із міжнародними партнерами відновила перевірки на десятках об’єктів, щоб повністю закрити справу хімічної програми та запобігти її відновленню.
Раніше Мілітарний повідомляв, що Європейський Союз запровадив додаткові обмежувальні заходи проти трьох російських організацій, які причетні до розробки та використання хімічної зброї на території України.

Іран оприлюднив карту акваторії навколо Ормузької протоки, яку фактично позначив як зону власного регуляторного контролю над судноплавством.
Про це свідчать графічні матеріали РGSА (Інститут управління водними шляхами Перської затоки).
Тегеран окреслив межі морської зони, транзит через яку, за його трактуванням, потребує координації та дозволу іранської сторони.
Згідно з оприлюдненою схемою, зона охоплює не лише саму Ормузьку протоку, а й значну частину прилеглої акваторії між Іраном, Оманом та Об’єднаними Арабськими Еміратами.
Східна межа заявленої зони проходить по лінії між горою Мубарак на території Ірану та південніше Фуджейри в ОАЕ.
Ормузька протока – вигляд з космосу. Відкриті джерела
Західна межа окреслена лінією між островом Кешм та еміратом Умм-аль-Кувейн.
У поясненні до карти прямо зазначено, що прохід через цю акваторію з метою транзиту Ормузькою протокою нібито потребує погодження з Реrsіаn Gulf Strаіt Аuthоrіty.
Ормузька протока є одним із найважливіших морських сhоkероіnt світу, через який проходить значна частина глобального експорту нафти та скрапленого природного газу.
Фактично йдеться про демонстрацію претензії на контроль над критично важливим міжнародним маршрутом судноплавства.
На тлі ескалації на Близькому Сході подібний інформаційний сигнал може розглядатися як елемент політичного та військового тиску з боку Тегерана.
Попри те, що Іран контролює власні територіальні води в районі протоки, оприлюднена схема візуально поширює ці претензії на значно ширшу акваторію.
Ормузька протока. Джерело: Gооglе Марs
Подібні заяви потенційно можуть викликати занепокоєння серед міжнародних судноплавних компаній, оскільки Ормузька протока залишається одним із ключових маршрутів світової енергетичної логістики.
Нагадаємо, раніше Іран атакував три американські есмінці, коли ті проходили через Ормуз.

Після падіння режиму Башара Асада 8 грудня 2024 року Росія пройшла довгий шлях від термінової евакуації військ та техніки до переговорів із новою владою про збереження обмеженого доступу до баз у Тартусі та Хмеймімі.Бази в Тартусі та Хмеймімі залишаються для Росії стратегічними активами, що забезпечують проєкцію сили у країнах Африки та Близького Сходу. База ВМФ у Тартусі існувала ще з радянських часів — з 1971 року, а після розпаду СРСР перейшла під контроль Росії та обмежено використовувалася для поповнення запасів.Після початку громадянської війни у Сирії у 2012 році Москва значно активізувала її використання, модернізувала інфраструктуру для прийому кораблів великої водотоннажності й перетворила Тартус на головну закордонну військово-морську базу.Водночас авіабаза Хмеймім — це значно новіше надбання. Росія та режим Башара Асада уклали таємну угоду про безоплатну передачу частини інфраструктури Міжнародного аеропорту імені Басіля Аль-Асада в Латакії під потреби російської авіації у серпні 2015 року в обмін на допомогу у боротьбі з опозицією.Вже у вересні база офіційно розпочала роботу — 30 вересня 2015 року російські літаки здійснили перші бойові вильоти з Хмейміма для бомбардувань позицій сирійської опозиції та міст Алеппо й Ідліб. У грудні 2017 року Росія підписала з режимом Асада додатковий договір оренди на 49 років із можливістю продовження ще на 25 років, оголосивши Хмеймім місцем постійної дислокації своїх збройних сил.

Падіння Асада

7 грудня 2024 року з’явилися ознаки евакуації частини російських систем ППО з району авіабази Хмеймім у напрямку Тартуса. Місцеві жителі зафіксували переміщення пускових установок ЗРК С-400 та комплексу «Тор-М1» трасою, що веде до портового міста. У цей самий період ОSІNТ-аналітики відзначали зниження активності російської авіації у Сирії.17 грудня 2024 року супутникові знімки показали скупчення великої кількості російської техніки на військово-морській базі у Тартусі. На причалі розмістили вантажівки та інший автотранспорт, тоді як на вантажних терміналах техніки майже не було. Це вказувало, що росіяни готували майно до завантаження на десантні та транспортні кораблі.У напрямку Сирії тоді рухалися великий десантний корабель проєкту 775 «Александр Шабалин», а також судна так званого «сирійського експреса» Sраrtа та Ursа Маjоr. Також осінтери зафіксували групу кораблів Північного флоту, до якої входили десантне та вантажне судно під прикриттям великого протичовнового корабля проєкту 1155.Але вже на початку січня 2025 року, з приходом нової влади, ситуація навколо військових баз змінилася: російське судно Sраrtа понад п’ять днів не могло зайти до порту. Воно перебувало неподалік сирійського узбережжя, але не отримувало дозволу на вхід до Тартуса. Це стало одним із перших практичних сигналів, що нова сирійська влада почала обмежувати доступ Росії до бази.22 січня 2025 року нова влада Сирії розірвала інвестиційну угоду з Росією щодо управління портом Тартус, за якою у 2019 році порт передали в оренду російській компанії «Будтрансгаз» на 49 років. Після розірвання угоди сирійська сторона заявила, що доходи від управління портом мають іти на користь сирійської держави, а працівники повернуться під сирійське управління. Причал бази у Тартусі під час евакуації. Джерело: Еvаn Ніll.27 січня 2025 року стало відомо, що Росія розпочала евакуацію угруповання з Тартуса. Супутникові знімки показали завантаження майна на судна Sраrtа та Sраrtа ІІ. Порівняння знімків за 18 і 27 січня свідчило, що Sраrtа ІІ вже залишила порт, а разом із нею з причалу зникла значна частина техніки.

Переговори та пом’якшення позиції нової влади

Попри напружені відносини на початку, оскільки новий уряд представлений власне опозицією, яку Росія активно бомбила до падіння режиму Асада, Москва не відмовилася від спроб домовитися з новою владою.На переговорах у Дамаску 29 січня 2025 року сирійська сторона порушувала питання перегляду умов російської присутності. Ахмед аш-Шараа — очільник опозиції та тимчасовий президент Сирії — прагнув переглянути щедрі для Москви угоди часів Асада в обмін на збереження обмеженого доступу до баз.У межах цих переговорів Дамаск порушував питання боргів, активів родини Асада та компенсацій за руйнування. За даними Rеutеrs, Шараа домагався скасування позик, укладених із Росією за попереднього режиму. Загальний зовнішній борг Сирії, більшу частину якого режим Асада позичив під час громадянської війни, оцінюють у 20–23 млрд доларів.Окремо сирійська сторона вимагала повернення коштів, які, на думку нового уряду, режим Асада міг розмістити в Москві. Російська делегація на чолі із заступником міністра закордонних справ Михайлом Богдановим заперечувала існування таких коштів. Питання повернення самого Башара Асада також піднімалося, але, за даними джерел Rеutеrs, у загальних формулюваннях і не стало головною перешкодою для відновлення контактів. Башар Асад та Володимир Путін. Фото ТАССУ березні 2025 року стало відомо, що США передали новому керівництву Сирії перелік умов для можливого пом’якшення санкцій. Водночас у цьому переліку вже не було вимоги закрити Росії доступ до баз у Тартусі та Хмеймімі, хоча раніше на цьому наполягали окремі сенатори США.За повідомленнями, на зміну американської позиції прямо вплинула позиція Ізраїлю. Ізраїльські посадовці намагалися переконати США, що збереження російської присутності в Сирії може бути корисним як противага можливому турецькому впливу.2 жовтня 2025 року до Москви прибув начальник Генерального штабу Збройних сил Сирії генерал-майор Алі аль-Насан на чолі офіційної делегації міністерства оборони нового уряду. Це був перший візит сирійської військової делегації нового уряду до Росії після повалення Асада. Російська сторона заявляла, що візит спрямований на розвиток механізмів координації між військовими відомствами. Під час попередніх контактів сторони домовлялися про необхідність «інвентаризації» чинних угод і пошук нових форматів участі Росії у відновленні сирійської економіки.19 жовтня 2025 року Сирія заявила, що нових домовленостей із Росією щодо долі військових баз досягнуто не було. Міністр закордонних справ Сирії Асад Хасан аль-Шайбані повідомив, що Дамаск веде переговори з Москвою щодо перегляду чинних угод, включно з питанням військової присутності, але угоди колишнього режиму призупинені, оскільки більше не відповідають інтересам сирійського народу. Начальник Генерального штабу Збройних сил Сирії генерал-майор Алі аль-Насан у Москві. Жовтень 2025. Джерело: “ТАСС”А вже 30 жовтня 2025 року з’явилися дані про відновлення російських польотів до Сирії. Flіghtrаdаr24 зафіксував польоти російських вантажних літаків до Латакії: транспортний Іл-62М вилітав із Лівії до Латакії, а Ан-124-100 «Руслан» здійснив кілька рейсів до аеропорту Басіля Аль-Асада.У січні 2026 року Росія залишила ще один важливий об’єкт — аеродром Ель-Камишли на північному сході Сирії, неподалік турецького кордону. Російські військові використовували цей аеродром з 2019 року як логістичний хаб і пункт спостереження за ситуацією в курдських районах. Частину техніки та особового складу перевезли на Хмеймім, іншу — відправили до Росії літаками Іл-76. Евакуація росіян з аеродрому Ель-Камишли в Сирії. Січень 2026. Місцеві ЗМІ1 квітня 2026 року президент Сирії Ахмад аль-Шараа заявив у Лондоні, що колишні російські бази планують перетворити на навчальні центри для сирійської армії. За його словами, із десятків російських об’єктів у країні залишилися лише дві ключові бази — Тартус і Хмеймім, і Дамаск працює над тим, щоб використати їх для потреб власних збройних сил.На початку травня стало відомо, що Росія стала головним постачальником нафти до Сирії. За даними Rеutеrs, постачання нафти з Росії у 2026 році зросло на 75% і досягло близько 60 тисяч барелів на добу. Співрозмовники агентства серед сирійських чиновників додали, що торгівля нафтою дає Кремлю вплив у країні.

Відновлення морської логістики

У середині травня ОSІNТ-проєкти ІnsіdеrGео та SОNАRRОW_ОSІNТ зафіксували, що російське вантажне судно Sраrtа прибуло до сирійського порту Тартус у супроводі військових кораблів. Це стало першим візуальним підтвердженням відновлення російських військових поставок до Сирії після падіння режиму Башара Асада. Російське судно Sраrtа прибуло до Сирії з військовим вантажем. Фото SОNАRRОW_ОSІNТПоруч із вантажним судном на супутникових знімках зафіксували фрегат «Адмирал флота Касатонов», який супроводжував транспорт. Напередодні прибуття конвою з Тартуса вийшов корвет «Стойкий» для забезпечення безпечного коридору.Конвой вжив суворих заходів безпеки. Після проходження Гібралтару всі судна відключили транспондери, а щонайменше два кораблі передавали фіктивні дані про своє місцезнаходження — нібито перебуваючи в Балтійському морі. Російський конвой по дорозі до Сирії видає фейкову позицію для систем позиціонування. Фото SОNАRRОW_ОSІNТЩо саме перевозило судно — невідомо, але дослідники припускають, що йдеться про військовий вантаж або обладнання подвійного призначення.

Короткий висновок

Попри дипломатичні зусилля України та історію кривавого протистояння з Росією, сирійський уряд змушений балансувати між тиском США, Ізраїлю, Росії, Туреччини, внутрішніх угруповань, не лояльних до нової влади, та необхідністю відновлення країни, зруйнованої понад десятиліттям громадянської війни. Через це він обрав «прагматичний» підхід до політики.Як заявив Абу Касра, один із ключових лідерів сирійських повстанців, який після перемоги над режимом Асада обійняв посаду міністра оборони, «у політиці немає постійних ворогів», маючи на увазі Росію.